Надрукувати Надіслати електронною поштою
Написав Administrator 04.06.2008
Опіки шкіри

Опіки виникають унаслідок дії високої температури (термічні опіки), міцних кислот і лугів (хімічні опіки), а також під дією ультрафіолетового і інших видів опромінювання (променеві опіки). В мирний час основне місце займають термічні опіки в результаті необережності в побуті (обварювання кип'ятком), пожеж, рідкісно унаслідок виробничих травм через недотримання техніки безпеки.
Найтиповішими променевими опіками є сонячні. Опіки як бойова травма можуть бути обумовлені вживанням запалювальних сумішей, а також ядерної зброї, світлове випромінювання якої викликає опіки шкіри і поразку органів зору.

Термічні опіки шкіри

Від дії високих температур походить коагуляція білків шкіри. Шкірні клітки гинуть і піддаються некрозу. Чим вище температура травмуючого агента і тривалу його дію, тим глибше ураження шкіри. Розрізняють чотири ступені опіків: ступінь - стійка гіперемія; ступінь - відшаровування епідермісу і утворення міхурів; ступінь - вигоряння власне шкіри (дерма). Опіки III ступеня розділяють на: ступені - поверхневі, би ступені - глибокі; ступінь - вигоряння шкіри, підшкірної клітковини і глибоко лежачих структур.
Опіки I-II ступеня відносяться до поверхневих і заживають без утворення рубців. Опіки III ступеня є глибокими, супроводжуються рубцюванням. Для їх загоєння нерідко доводиться вдаватися до вільної пластики шкіри. При опіках IV ступеня може наступити некроз кінцівки, що вимагає ампутації.

Симптоми:
Для опіків I ступеня характерна стійка гіперемія обпаленої шкіри, сильний біль; при опіках II ступеня на фоні гіперемировнної шкіри розрізняють різної величини міхури, наповнення прозорим вмістом; при опіках III ступеня на фоні ділянок гіперемії, розкритих міхурів видні ділянки білої ("свинячий") шкіри з обривками епідермісу; опік IV ступеня - обвуглювання шкіри. Обширні опіки (поверхневі - більш 30% площі шкірних покривів, глибокі - більш 10%) ускладнюються Ожеговим шоком, відмінним тривалою еректильної фазою з психомоторним збудженням, помірно підвищеним ПЕКЛО.
Потерпілі кидаються від болів, прагнуть втекти, в місці і обстановці орієнтуються погано. Збудження зміняється прострацією з падінням ПЕКЛО. Для опікового шоку характерне згущування крові унаслідок великої плазмовтрати. Сечі мало, вона різко концентрована, а при важких опіках темного кольору за рахунок домішки гемолізованої крові.

Діагноз:
Якщо факт опіку встановити неважко, то визначити глибину і площу опіку складніше. Ступінь опіку визначають на підставі характерних симптомів, площа - за "правилом дев'яток" (голова - 9%, рука - 9%, передня поверхня тулуба 9х2%, нога - 18%) або за "правилом долоні", пам'ятаючи, що площа долоні складає приблизно 1% площі поверхні шкіри.
Для глибоких опіків характерна відсутність міхурів. На фоні обривком епідермісу шкіра бліда з чітким рельєфом "свиняча шкіра", волосся відсутнє. Видні ділянки темного кольору в місцях обвуглювання шкіри. Важливо також своєчасно діагностувати наявність шоку у потерпілого, враховуючи площу опіку і його глибину, не дивлячись на нормальний або підвищений рівень ПЕКЛО.

При вдиханні гарячого диму можуть бути опіки дихальних шляхів з розвитком гострою дихальною недостатністю, отруєння чадним газом, якщо потерпілий тривало знаходиться в закритому приміщенні, а також при поразках напалмом.

Невідкладна допомога:
За наявності різкого болю вводять внутрішньом'язовий знеболюючі засоби (1-2 мл 1% розчину морфіну, 1 мл 2% розчину пантопона або промедола), при збудженні - 2 мл сідуксена. Внутрішньом'язовий або внутрішньовенно вводять антигістамінні препарати (димедрол, супрастин).
Опіки I ступеня обробляють 33% розчином спирту, II-III-IV ступені - 33% спиртом і накладають стерильні пов'язки. Розкривати або зрізати міхури не слідує. Невеликі поверхневі опіки грон рук, стоп площею не більш 1-2% можна лікувати амбулаторно.

Після туалету опікової поверхні накладають стерильну пов'язку з 0,2% фурацилиновою маззю і направляють потерпілого в поліклініку за місцем проживання. При затримці госпіталізації на опікові поверхні накладають пов'язки з 0,2% фурацилиновою маззю, 5% стрептоцидовою маззю або 1% синтоміциновою емульсією. При сильному болі перед накладенням мазі опікові поверхні в місцях, де розкриті міхури, обприскують 0,5% розчином новокаїну з шприца через тонку млу. Зрошування проводять протягом 5-10 мін до стихання болю.

При обширних опіках і опіковому шоці внутрішньовенно переливають кровозамінники, сольові розчини і глюкозу, розраховувавши об'єм рідин по формулі "подвійного нуля". В перші 8 і після травми об'єм вливаної рідини визначають шляхом надбавки двох нулів до площі опіку, причому половину об'єму складають 5% розчин глюкози і сольові розчини.

Наприклад, при опіку 20% поверхні тіла потрібне перелити наступні рідини: поліглюкин - 500 мл, желатиноль - 500 мл, ізотонічний розчин натрію хлориду - 300 мл, 5% розчин глюкози - 500 мл, 4% розчин гідрокарбонату натрію - 200 мл, всього - 2000 мл. Кожні 4-, і вводять підшкірно наркотичні і ненаркотичні анальгетики (пантопон) - 1 мл, анальгін - 2 мл, чергуючи їх, внутрішньом'язовий - Пеніцилін по 1000000 ЕД, підшкірно - аналептики (кордамін - 2 мл або сульфокамфокаїн - 2 мл), дають рясне пиття (теплий рідкий чай, теплий боржом) невеликими порціями, але часто. При блювоті рідини вводять тільки парентеральний.

Госпіталізація:
Потерпілі з глибокими опіками будь-якої локалізації повинні бути направлені в опікове відділення або опіковий центр. Потерпілих в стані опікового шоку з площею поверхневих опіків більш 30% або глибоких - більш 10% госпіталізують в реанімаційне відділення при опіковому центрі.
Транспортування - в положенні сидячи або напівсидячи при опіках верхньої половини тулуба, особи, шиї, рук; лежачи на спині - при опіках задньої поверхні тулуба, ніг; при циркулярних опіках підкладають складений одяг. гумові подушки, щоб велика частина ноги або тулуба була на вазі і не торкалася носилок. Це дозволяє зменшити біль під час транспортування.

Хімічні опіки шкіри

Особливістю хімічних опіків є тривала дія на шкірні покриви хімічного агента, якщо своєчасно не надана перша допомога. Тому опік може істотно поглибитися за 20-30 мін. Якщо поглибленню і розповсюдженню сприяє просочений кислотою або лугом одяг. При хімічних опіках рідко виникають міхури, оскільки в більшості своїй вони відносяться до опіків III і IV ступеня. При опіках кислотами утворюється струп, а при опіках міцними лугами - колліквацийный некроз.
Діагноз:
Важливо не тільки встановити ступінь і площу опіку, але і з'ясувати, чи відноситься хімічний агент до кислот або лугів, а також встановити, чи не володіє він загальною отруйливою дією на організм.
Невідкладна допомога:
Обривки одягу, просочені хімічним агентом, негайно видаляють. Шкіру рясно миють проточною водою. При опіках кислотою накладають стерильні серветки, змочені 4% розчином гідрокарбонату натрію, при опіках лугом серветки змочують слабким розчином хлористоводневої, лимонної або оцетової кислоти. Вводять знеболюючі засоби (анальгін, промедол, пантопон). При шоці проводять протишокове лікування.
Госпіталізація - в опікове відділення; при явищах загального отруєння - в токсикологічне відділення.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити